Наближається сумна дата в історії України - і 80-ті роковини Голодомору 1932-1933 років. Ця страшна трагедія забрала життя мільйонів безневиних людей.23 листопада разом з усією Україною Новоселичина віддасть данину пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років.

     Розсекречені документи, живі свідки, історичні дослідження відкрили нам страшну правду, яка дозволяє збагнути масштаб трагедії. Маємо зрозуміти самі і розповісти світові про те, що нищилася основа нашого духу - родина, віра в Бога і любов до землі. Голодомор - це не лише національне лихо, це трагедія людства. Досі не віриться, що у нас  раптово зник хліб, люди залишилися без зернини. І це в урожайний 1932-й рік. Пухли старі й малі, вимирали роди і села. Це був справжній голодомор, організований комуністичною партією та її керівництвом на чолі зі Сталіним. Його метою було примусити українських селян йти до колгоспів, придушити будь-який спротив радянській владі. Тільки протягом 1932-1933 рр. загинула п'ята частина сільського населення України. За різними оцінками, штучний голодомор забрав від семи до десяти мільйонів життів.

     У селян було відібрано землю, коней, худобу, реманент. Вони перестали бути господарями на своїй землі. Хліборобів перетворили у безправних колгоспників, які вже не розпоряджалися зібраним урожаєм, його можна було вільно вивозити з України. Було запроваджено масовий терор проти заможного селянства – куркулів . Сотні тисяч українських селян виселено з рідного краю на далеку північ, у Сибір. Селянство відповідало на більшовицький терор протестом. Цілі сільські райони були охоплені повстаннями. У селян працівники ДПУ відбирали не тільки залишки зерна, а й інші харчові запаси - сухарі, картоплю, буряки, сало, соління тощо, а те, що було придбане з великими труднощами і втратами в інших районах  конфіскувалося на станціях та в ешелонах.

     У 1932-1933 рр. українці з польських берегів Збруча і Бугу пускали плоти з харчами, і польські прикордонники дивилися на це крізь пальці. Вони не стріляли. Стріляли радянські прикордонники в українців, які намагалися перехопити ці плоти. Щоб перешкодити самочинним утечам величезної маси голодуючих за межі республіки, на її кордонах було розміщено загороджувальні загони внутрішніх військ.Намагаючись врятуватися, тисячі селян йшли в міста, де навесні скасували хлібні карточки і можна було купити хліб. Але сільським жителям нічого не продавали. Дороги, що вели до міста, були блоковані. Усе ж тисячі селян пробиралися туди, та не знаходили порятунку, вмирали просто на вулицях.

     У людей розпухали обличчя, ноги, животи. Померлих, а часто й ще живих звозили й скидали в ями й закопували. Прагнучи врятувати від голодної смерті хоча б дітей, селяни везли їх у міста й залишали в установах, лікарнях, на вулицях. Голод охопив усю Україну, але небачених розмірів набув на півдні, сході та в центрі України.Доведені до відчаю люди їли жаб, мишей, щурів, горобців, земляних хробаків і слимаків, мололи кістки на борошно, варили шкіру із взуття, уживали в їжу кульбабу, реп'яхи, проліски, липу, акацію, щавель, кропиву. А законом від 7 серпня 1932 року заборонялося збирати колоски на полі навіть перед їх заорюванням. За збирання колосків звинувачений карався не нижче п'яти років ув'язнення в далеких таборах з конфіскацією майна , або до найвищої міри покарання (розстрілу).

     Хоча наше село Ванчиківці оминула трагедія 1932 – 1933 роках але більшовицькі вожді в Москві вирішили організувати такий голодомор у 1946 – 1947 роки.

     Для вшанування пам'яті жертв голодоморів та політичних репресій учні Ванчиківецької ЗОШ І-ІІІ ступенів щороку збираються біля пам'ятнику «Жертвам cталінських репресій», який було споруджено в світлу пам'ять про:

1. Боінчан Афанасій Олександрович 1902 р.н. румун
2. Боінчан Олена Миколаївна1904 р.н. румунка
3. Бордіан Варвара Іванівна 1915 р.н. румунка
4. Бордіан Гавріїл Іванович 1907 р.н. румун
5. Бордіан Калін Гавріїлович 1932 р.н. румун
6. Карп Олександра Миколаївна 1930 р.н. румунка
7. Карп Іван Миколайович 1922 р.н. румун
8. Карп Іван Федорович 1902 р.н. українець
9. Карп Микола Іванович 1902 р.н. румун
10. Карп Ольга Миколаївна 1926 р.н. румунка
11. Карп Ольга Федорівна 1907 р.н. румунка
12. Карп Сільвестр Миколайович 1909 р.н. румун
13. Карп Софронія Семенівна 1903 р.н. румунка
14. Карп Федір Федорович арештований у 1949 р.
15. Карп Василь Федорович 1918 р.н. румун
16. Карп Володимир Миколайович 1929р.н. румун
17. Кіріак Прококопій Нікітович 1904 р.н. румун
18. Куку Андрій Миколайович 1906 р.н. румун
19. Діліон Агафія Антоновна 1896 р.н. румунка
20. Діліон Віктор Петрович 1925 р.н. румун
21. Діліон Віра Федорівна 1868 р.н.
22. Діліон Микола Іванович 1865 р.н.
23. Діліон Петро Васильович 1894 р.н. румун
24. Діліон Серафим Петрович 1929 р.н. румун
25. Долган Серафим Фоміч 1916 р.н. румун
26. Флоря Федір Іванович 1924 р.н. румун
27. Глігор Аксентій Степанович 1891 р.н. румун
28. Папук Василь Олександрович 1891 р.н. румун
29. Постолатій Федір Порфірович 1899 р.н. румун
30. Сака Володимир Іванович 1908 р.н. румун
31. Танащук Іван Васильович 1930 р.н. українець
32. Танащук Феодосій Васильович 1906 р.н. українець

( за матеріалами Чернівецького архіву СБУ)

     У ці дні, коли по всій Україні відбудуться численні заходи-реквієми, засвітіть «свічу пам'яті», зробімо все для того, щоб ніколи більше подібна трагедія не спіткала Україну.